Українська

Rise 4: Свіже м’ясо в Новому місті

Розмір шрифту:
Фон читача:

Перший тиждень навчання промайнув як одна мить. Кампус вирувв життям, а я — як завжди — шукала нагоди розширити свої горизонти. Йшлося не лише про навчання. Увечері я зазирнула до студентського клубу, де атмосфера була насичена потом і дешевими напоями. Танцмайданчик був переповнений, а музика гупала у вухах. Біля бару, спершись на стійку, я сьорбала мохіто, спостерігаючи за довколишнім.

У якийсь момент я відчула, як хтось наближається до мене. Я повернула голову й побачила хлопця в шкіряній куртці, з пірсингом у губі та татуюванням на шиї. Його погляд був напруженим, майже хижим.

– Привіт, — озвався він, перекрикуючи музику. — Бачу, ти любиш добре розважатися.

Я ледь усміхнулася, відводячи погляд. Я не любила, коли до мене чіплялися, але щось у ньому мене інтригувало.

– А ти? — відповіла я запитанням. — Маєш вигляд людини, якій є що запропонувати.

Він тихо засміявся, потягнувшись до склянки з віскі.

– Можливо. — Його голос був низьким, хрипким. — Я чув, що ти любиш гострі відчуття.

Я насупилася, не впевнена, що правильно його почула.

– Гострі відчуття? — повторила я, уважно дивлячись на нього.

– Так. — Він кивнув, нахиляючись ближче. — У мене є запрошення до місця, де розваги по-справжньому без цензури. Хочеш побачити?

Я на мить замовкла, обмірковуючи його слова. Клуби для дорослих? Це звучало як наступний рівень у моїй грі. Нове місто, нові правила.

– Веди, — зрештою кинула я, схопивши його за руку. — Показуй дорогу.

Його усмішка стала ширшою, майже тріумфальною.

– Я не помилився, — пробурмотів він, тягнучи мене крізь натовп. — Мене звати Каєтан, хоча ти, мабуть, усе одно забудеш.

Ми вийшли з клубу, і холодне повітря вдарило мене в обличчя. Уночі місто виглядало інакше — темні провулки, миготливі неонові вивіски, запах вологи й пригод.

– Де це? — запитала я, коли ми звернули в бічний провулок.

– Недалеко. — Він указав на стару кам’яницю, ледь помітну в темряві. — Вхід непримітний.

Він підійшов до дерев’яних дверей із матовим склом і набрав код на домофоні. Механізм заскреготів, і двері прочинилися з легким скрипом.

Усередині панував напівморок, освітлений лише червоними лампочками. З колонок лився діпхаус, а повітря було просякнуте запахом сексу й дорогих парфумів. На стінах висіли чорно-білі еротичні фотографії, а в кутку стояв столик із кайданками та батогами.

Каєтан повів мене вузьким коридором до головної зали. Вона була величезною, з високою стелею та дзеркалами на стінах. У кутку стояв величезний диван, на якому пара пристрасно обіймалася, тихо стогнучи. Поруч чоловік у латексному вбранні прив’язував жінку до металевих прутів.

– Вітаю в «Клубі Тіні», — прошепотів Каєтан, ляснувши мене по сідниці. — Правила прості. Береш, що хочеш, і даєш, що хочеш. Без запитань, без зобов’язань.

Я відчула, як адреналін ударив мені в голову. Ось воно — нове місто, нові правила. І нові відчуття, яких я так прагнула.

– Я готова, — відповіла я, дивлячись йому в очі. — Веди.

Він широко усміхнувся, схопивши мене за руку.

– Тоді… — пробурмотів він, тягнучи мене в бік натовпу. — Починаємо розваги.

Так я увійшла у світ, де межі переставали існувати, а бажання ставали реальністю. Це було моє нове місто, моя нова пригода. І я була готова до всього, що мало статися.

Каєтан повів мене лабіринтом темних коридорів, аж поки ми не дісталися маленької затишної кімнати в кінці коридору. Двері були дерев’яними, з вирізьбленим символом, що нагадував інь і ян. Каєтан натиснув на ручку, і ми зайшли всередину.

Кімната була облаштована в стилі BDSM: важкі шкіряні крісла, прикуті до стін, блискучі батоги, що висіли на гаках, і ліжко з балдахіном у кутку. У повітрі витав запах латексу та соєвих свічок.

– Це моя улюблена кімната, — сказав Каєтан, зачиняючи двері. — Я люблю приводити сюди нових гостей.

Я подивилася на нього, відчуваючи, як моє серце починає битися швидше. Його очі блищали, а усмішка була сповнена обіцянок.

– Що тепер? — запитала я, намагаючись приховати хвилювання.

Каєтан підійшов до мене, схопивши мене за плечі.

– Тепер починаються справжні розваги, — прошепотів він, притягуючи мене ближче. Його губи торкнулися моєї шиї, і я тихо застогнала. — Роздягайся.

Я послухалася, зняла сукню й постала перед ним у самій білизні. Каєтан обійшов мене навколо, оцінюючи кожен сантиметр мого тіла.

– Ідеально, — пробурмотів він, схопивши мене за волосся й відхиливши мою голову назад. — Тепер я хочу, щоб ти стала на коліна.

Я зробила, як він наказав, відчуваючи, як його рука ковзає вниз по моєму стегну. Каєтан дістав щось із кишені — маленьку чорну маску.

– Надягни це, — наказав він, допомагаючи мені надягти маску на очі. — Тепер ти моя рабиня.

Його голос був низьким, сповненим домінування. Я відчула, як моє тіло реагує на його слова, а збудження наростає.

Каєтан підвів мене до ліжка, прив’язавши мої руки до балдахіна. Його рухи були впевненими, а я почувалася цілковито під його контролем.

– Тепер ти будеш слухняною, — прошепотів він, торкаючись губами мого вуха. — Я змушу тебе робити все, що захочу, а ти це зробиш.

Його рука почала блукати моїм тілом, а я звивалася від насолоди. Раптом я відчула, як до моєї шкіри торкнулося щось холодне — металеві кайданки.

– Що це? — запитала я, відчуваючи, як кайданок стискається на моїй щиколотці.

– Лише невелике доповнення, — відповів Каєтан, прив’язуючи другий кінець ланцюжка до ліжка. — Тепер ти на моєму повідку.

Він потягнув мене за ланцюжок, змушуючи стати навколішки на ліжку. Його рука опинилася між моїми ногами, і я голосно застогнала.

– Ти така мокра, — промуркотів він, просовуючи в мене пальці. — Я це обожнюю.

Раптом двері до кімнати з гуркотом відчинилися, і всередину зайшов високий чоловік у чорній масці. Його очі блищали, а усмішка була сповнена пожадливості.

– Вітаю, красуне, — сказав він, підходячи до мене. — Я чув, що ти любиш гострі розваги.

Каєтан відступив убік, дозволяючи незнайомцю зайняти його місце. Чоловік схопив мене за волосся, змушуючи подивитися йому в очі.

– Тепер я тобою займуся, — прошепотів він, розстібаючи штани. Його член був твердим і готовим, і я відчула, як моє тіло реагує на його присутність.

Незнайомець грубо увійшов у мене, і я скрикнула від насолоди. Каєтан спостерігав за нами збоку, широко усміхаючись.

– Тобі подобається, так? — запитав він, коли чоловік почав трахати мене дедалі сильніше.

– Так, — застогнала я, відчуваючи, як оргазм наростає в мені, мов хвиля. — Він… неймовірний.

Незнайомець кінчив у мене, а я впала на ліжко, важко дихаючи. Каєтан підійшов до мене, знявши з мене маску.

– Ти була чудова, — сказав він, поцілувавши мене в чоло. — Хочеш ще?

Я кивнула, відчуваючи, як адреналін і досі циркулює в моїх жилах. Ось воно.

Каєтан повів мене до іншої кімнати, де на нас чекала група людей. Вони були вдягнені в латекс, з масками на обличчях, і в їхніх очах я бачила пожадливість.

– Це розвага для досвідчених, — прошепотів Каєтан, підштовхуючи мене вперед. — Добре повеселися.

Так я увійшла у світ, де межі переставали існувати, а бажання ставали реальністю. Я була готова до всього, що мало статися.

Переступання меж

У кімнаті панував напівморок, освітлений лише пульсуючими стробоскопами. На тлі гупала музика, а повітря було насичене запахом поту, шкіри та пожадливості. Каєтан повів мене крізь натовп, і я відчувала, як моє серце б’ється дедалі швидше.

– Це «Червона кімната», — прошепотів він мені на вухо, коли ми зайшли до маленького відокремленого приміщення. — Лише для тих, хто любить гострі розваги.

Усередині було близько десятка людей — чоловіки й жінки, усі вдягнені в латекс, шкіру або оголені, з масками на обличчях. Дехто був прив’язаний до стін, інші стояли навколішки, готові до того, що мало статися.

Каєтан підштовхнув мене до центру, і я завмерла, відчуваючи, як усі на мене дивляться. Моє тіло напружилося, а дихання почастішало.

– Нова дівчина! — вигукнув хтось із натовпу, і решта почала голосніше вітати мене.

Раптом я відчула, як до моєї шкіри торкнулося щось холодне — металевий прут. Каєтан тримав його в руці, широко усміхаючись.

– Готова? — запитав він, проводячи прутом по моєму тілу.

Я кивнула, і він сильно вдарив мене по сідниці. Я скрикнула від болю та збудження, а натовп почав ще голосніше вигукувати.

Каєтан продовжив, б’ючи мене по різних місцях — по спині, стегнах, грудях. Кожен удар був сильнішим за попередній, а я голосно стогнала, відчуваючи, як моє тіло палає.

Раптом хтось схопив мене ззаду. Сильні руки розвели мої ноги, і щось тверде прослизнуло в мене. Я застогнала, відчуваючи, як до розваги долучився ще один чоловік.

Каєтан спостерігав за нами збоку, усміхаючись.

– Добре проводиш час? — запитав він, коли чоловік почав трахати мене дедалі сильніше.

– Так… так! — видихнула я, відчуваючи, як оргазм наростає в мені, мов хвиля.

Раптом усередину зайшов високий чоловік у чорній масці. Його очі блищали, а усмішка була сповнена пожадливості.

– Нова? — запитав він, підходячи до мене.

Каєтан відступив убік, дозволяючи незнайомцю зайняти його місце. Чоловік схопив мене за волосся.

– Тепер я тобою займуся, — прошепотів він, просовуючи в мене пальці.Я голосно застогнала, відчуваючи, як моє тіло реагує на його дотик. Незнайомець увійшов у мене різко, і я скрикнула від насолоди.

Музика гупала на тлі, а натовп вітав. Я відчувала, як до забави долучаються нові люди — хтось лизав мої груди, хтось інший масажував мої сідниці.

Оргазм прийшов раптово, могутній і всеохопний. Я опустилася на підлогу, важко дихаючи, оточена чужими тілами.

Каєтан підійшов до мене, знімаючи з мене маску.

– Ти була неймовірною, — сказав він, поцілувавши мене в чоло. — Це було твоє посвячення.

Я усміхнулася, відчуваючи, як адреналін досі циркулює в моїх жилах. Ось воно.

Відтоді я стала частиною цієї спільноти — дикої, вільної, сповненої пристрасті. Кожна ніч була новою пригодою, кожен дотик — новим відкриттям.

І я знала, що ніколи не повернуся до колишнього життя. Це місто, ця сцена — це було моє місце. Мій новий дім.

І я була готова до всього, що мало статися.

Sponsorowane

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *